Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Сартр

  • 1 Сартр

    Філософський енциклопедичний словник > Сартр

  • 2 Сартр, Жан-Поль

    Сартр, Жан-Поль (1905, Париж - 1980) - франц. філософ, письменник, засновник атеїстичного екзистенціалізму феноменологічного спрямування. В ранніх творах "Трансцендентність Его", "Уява", "Уявне", "Екзистенціальні теорії емоцій" С. акцентує увагу на здатності свідомості відриватися від реальності, конституювати нереальне. "Очищаючи" свідомість від психологічних нашарувань та вмісту, що зумовлений сприйняттям реального, С. будує концепцію "чистої" свідомості, що є прозорою для самої себе. С. розрізняє види буття: "буття-в-собі", або предметне буття, та "буття-для-себе", або буття людської свідомості. "Буття-в-собі" характеризується абсолютною нерухомістю, пасивністю, непроникністю для свідомості тощо. Зустріч свідомості з байдужим буттям викликає почуття "нудоти". Предметне буття позбавлене будь-яких "людських" визначень, тому в ньому відсутній рух, становлення, активність тощо. Його єдине, але самодостатнє визначення таке: "Буття є те, що воно є". На відміну від "буття-в-собі", "буття-для-себе" відзначається абсолютною рухомістю, плинністю, активністю та порожнечею. Свідомість не має нічого субстанційного, вона існує лише в міру того, як з'являється. Свідомість - це "Ніщо" (негація, заперечення, запитання). У зовнішньому світі речей "Ніщо" виступає як "недостатність", "рідкісність" або як "щілина" чи "отвір". С. обґрунтовує "онтологізм", об'єктивність і самодостатність виявленої ним сфери "Ніщо", яка стає визначальною характеристикою людського буття. Хоча в основі людських актів знаходиться порожня інтенційність, дорефлективне cogito, інтенційні акти заповнюються речовинними, матеріальними компонентами, і, зрештою, зв'язок із дорефлективними актами свідомості втрачається. Свідомість сприймається як така, що сповнена образами, символами, "речами" світу, відповідно уявлення про внутрішній світ людини теж побудовано таким чином, ніби він змонтований із "речей", речоподібних "сутностей". Таке уявлення людини про себе та про мотиви вчинків С. називає "самообманом", який дозволяє людині уникати тривоги, що виникає тоді, коли їй раптом відкривається "істина", що вона сама є єдиною основою цінностей і значень світу, що центр світу проходить через неї. Саме через відчуття цієї "істини" відбувається становлення автентичного існування, справжнього буття, яке водночас несе в собі справжню гуманістичну спрямованість. Здатність людини привносити у світ "Ніщо" С. назвав "свободою", котра відповідно набуває того ж таки "онтологічного" статусу С. вобода тлумачиться С. як свобода вибору, але це вибір, що пов'язаний зі зміною орієнтації, поверненням до "справжнього" буття, автентичного, яке містить у собі первісну свободу, визначальну відповідальність за сенсотворчість, осмислення і означення світу. Тому свобода вибору не прив'язана до реальних речей Б. ільш того, завдяки реальним речам відбувається спроба уникнути "справжнього" буття, або автентичної свободі поведінки. З цим пов'язана концепція гуманізму С., де останній ототожнюється не з позитивними людськими якостями, а з автентичним ("справжнім") людським буттям, що містить у собі інтенційну свободу, сенсовибір, проективність, вихід за межі тощо. Гуманізм у такому означенні не містить набору "доброчесних", "доброчинних" якостей, а має певну спрямованість, проект, орієнтацію, зумовлені первісною, дорефлективною інтенціональністю людського буття. Пізніше С. прагнув врахувати вплив на людину як сімейних обставин, дитячих вражень (який вивчає екзистенціальний психоаналіз), так і суспільно-історичної практики (на чому акцентує увагу філософія марксизму).
    [br]
    Осн. тв.: "Нудота" (1938); "Мухи" (1946); "Екзистенціалізм є гуманізм" (1946); "Критика діалектичного розуму" (1960); "Ситуації" (1947 - 1975).

    Філософський енциклопедичний словник > Сартр, Жан-Поль

  • 3 Сартр, Жан-Поль

    Jean-Paul Sartre

    Русско-словенский словарь > Сартр, Жан-Поль

  • 4 Сартр, Жан-Поль

    Jean-Paul Sartre

    Русско-словацкий словарь > Сартр, Жан-Поль

  • 5 Жан-Поль Сартр

    Філософський енциклопедичний словник > Жан-Поль Сартр

  • 6 Жан-Поль Сартр

    Mass media: Jean-Paul Sartre

    Универсальный русско-английский словарь > Жан-Поль Сартр

  • 7 Sartr·o

    Сартр (французский писатель и философ).

    Эсперанто-русский словарь > Sartr·o

  • 8 political involvement

    соц. политическая вовлеченность (зависимость человека от существующих социально-политических структур и окружающего их морально-психологического климата; одна из характеристик процесса осуществления политической, экономической, но в первую очередь художественной деятельности; смысл термина наиболее полно сформулирован Ж. П. Сартром; зависимость человека от общества — факт, известный подавляющему большинству социальных мыслителей; Сартр обогатил социологическую интерпретацию феномена вовлеченности философской — в духе экзистенциализма — и психоаналитической; параллельно с Сартром идею вовлеченности как причастности христианизирующемуся социуму обосновывал Э. Мунье; вовлеченность, по Сартру, — качество, производное от заброшенности человека в мир, от иногда противных его воле, но неустранимых связей с социумом (при этом человек, по сути, является вместилищем только свободы, а общество — только отчуждения); политическая вовлеченность — неустранимая характеристика деятельности идеологов и в меньшей мере социальных аналитиков, политиков и, конечно же, художников; на примере наиболее последовательного из них, Г.Флобера, Сартр показывал принципиальную невозможность "башни из слоновой кости"; он признавал, что литература должна "не созерцать мир, а его переделывать", оценивать, как происходит "самосозидание человека с помощью истории, внутри истории и для истории"; лишь после Сартра термин "вовлеченность" начал активно использоваться в политологических и политико-психологических исследованиях; леворадикальные социальные мыслители трактовали вовлеченность как чувство дрейфа, попадания в поток неконтролируемых событий, из которого можно выйти лишь через тотальное отрицание, идею полного преобразования косной деятельности)
    Syn:
    See:

    Англо-русский экономический словарь > political involvement

  • 9 свобода

    I СВОБОДА - особливий спосіб детермінації духовної реальності. Оскільки духовність є специфічною властивістю людського існування (екзистенції), С. безпосередньо виявляє себе у людській життєдіяльності, що становить взаємодію духовних (свідомих і несвідомих) і природних (тілесно-біологічних) чинників. Тому С. насамперед є усвідомленням можливісних меж людської поведінки, які залежать від конкретної ситуації людського існування (індивідуального і суспільного) і в цьому плані є усвідомленням необхідності (Спіноза, Гегель). Необхідність як специфічна детермінація природної реальності тут вказує на історично змінну міру практичного "одуховлення" ("олюднення") природи і "оприроднення" людського духу. Атрибутивними ознаками С. як духовного феномена є вибір (адже духовний "простір" є плюралістичним "полем можливостей") і відповідальність (корелят необхідності у сфері духу). У цьому відношенні С. як "пізнана необхідність" ("фаталістична С.") є лише формальною ("виродженою", позбавленою своїх істотних ознак) С. Інший (теж формальний, через блокуючий вплив на С. необхідності) різновид С. - "контингентна" С. ("сваволя" або "випадковість") - має здатність "вибирати" лише формально, адже тут ідеться про множину рівноцінних (однакових) "виборів", визначуваних не волею суб'єкта С., а киданням "жеребу" (т. зв. принцип "Буриданового віслюка"). Зрозуміло, що поряд із "фаталістичною" С. і цей її різновид (запропонований Епікуром) позбавлений не тільки реального вибору, а й відповідальності; обидва є своєрідними "відображеннями" необхідності у С., варіантами "квазісвободи". І лише "емпірична" С., що базується на вольовому виборі котроїсь із кількох (мінімум двох) нерівноцінних (а нерівноцінність визначається життєвим досвідом) можливостей, є реальною (і тому відповідальною) С., яку Кант визначає як "здатність самочинно починати ряд подій". Всі названі різновиди С. (як реальні, так і "квазіваріанти") є результатами раціональної (з позицій логічної необхідності) оцінки можливостей (неможливостей) діяти у ситуації. І, нарешті, ще один різновид С., який базується на виборі ще не існуючих наявно можливостей і тому вимагає їх попереднього (дораціонального) творення. Це "екзистенційна" (уґрунтована у найглибшій суті людського - екзистенційного - існування), або "тотальна" (Сартр) С. За Сартром, ми не обираємо бути свободними - ми засуджені до С.; засуджена до С. людина несе на своїх плечах тягар відповідальності за увесь Всесвіт. Прообразом екзистенційної С. можна вважати те, що Паскаль називав "логікою серця", на противагу "логіці голови". Вперше була запропонована (як найбільш адекватне своїй духовно-людській суті розуміння) К'єркегором. Останній характеризував екзистенційну С. як "парадоксальну", навіть "абсурдну", на тій підставі, що така С. є безпосередньою демонстрацією духовної реальності, не обтяженої перетвореною формою раціональності. У XX ст. екзистенційнаС. фактично продемонструвала себе у різних виявах творчого доробку людства, зокрема у виборі аксіоматики (неевклідові геометрії Лобачевського і Римана), у низці "божевільних ідей" нової фізики (Ейнштейн, Бор, Гайзенберг, Дирак та ін.), філософсько-літературній творчості Сартра ("Нудота"), Гайдеггера ("Лист про гуманізм"), Камю ("Міф про Сизифа"). Але чи не найголовнішим виявом екзистенційної С. є історичний вибір людини. Історичне майбуття, наголошував Сартр, не є чимось подібним до прикордонного стовпа, що стоїть у кінці шляху, воно є те, що з нього зроблять люди; хоч ми не можемо змінити минуле, але ми можемо щомиті надати йому іншого продовження. За Ясперсом, справді історичним змістом історії є унікальність і неповторність історичного процесу, а не загальне і повторюване у ньому.
    І. Бичко
    [br]
    II СВОБОДА в етиці - здатність людини вільно визначати підстави своїх дій і відповідно реалізувати себе. Етичний аспект С. відбиває можливість суб'єктивно значущого вибору самих намірів людини; він безпосередньо стосується самого людського суб'єкта, його волевиявлення й лише опосередковано - соціальних обставин його життєдіяльності. Поза припущенням подібного внутрішнього аспекту С. - ідея морально відповідальної поведінки людини - втрачає свій ґрунт. Проте, як зазначав іще Кант, в етичному плані особа не тому має виконувати належне, що усвідомлює себе вільною, а тому, що осягнення власного обов'язку наближає її до усвідомлення С., необхідної для того, щоб цей обов'язок виконати. Подібним чином свідомість моральної С. актуалізується почуттям любові, іншими морально-ціннісними переживаннями. Подібна деонтологічно-ціннісна презумпованість етичної С. надає їй самій статусу обов'язковості: в етичному відношенні людина мусить бути свободною, щоб мати змогу робити належний вибір, приймати рішення, нести відповідальність за свої дії. Якщо С. дії, С. творчості принципово налаштовують людину на вихід за межі будь-якої наявної ситуації, на здолання пов'язаних з останньою обмежень, то С. в етичному сенсі передбачає протилежну орієнтацію суб'єкта: її "вектор" спрямований всередину безпосередньої людської ситуації, на утвердження відповідальної причетності до неї і вибір певної позиції в ній З. азначена причетність не є рівнозначною самовіддачі сліпому плицові буття: етична С. протистоїть як титанічному пафосові безмежного самоутвердження суб'єкта, так і розчиненню останнього в буттєвій стихії, що унеможливлює совісний самоконтроль і відповідальність людини. Особистість засвідчує тут свою непідлеглість буттю загалом свободою щодо себе самої, щодо власного буттєвого "Я". І навпаки, вільно обираючи адресата своєї онтологічної причетності, вона в такий спосіб конституює саму себе як суб'єкта моральної відповідальності, обов'язку і любові. Завбачувана етична С. імплікує зверненість до фундаментальних засад людського водіння, можливостей самодистанціювання і самоідентифікації людини. Таким чином, етичний аспект С. розкриває свій сутнісний зв'язок із проблемою свободи волі. Формуючи підвалини моральної самореалізації особистості, етична С. стає дедалі актуальнішою на рівні людських спільнот - соціальних груп, націй, суспільств, перед якими на тлі сучасних глобальних проблем виразно вимальовується необхідність вибору основоположних ціннісних орієнтирів їхнього розвитку і діяльності. За умов екологічної кризи, зростаючих перетворювальних і руйнівних можливостей людської практики ці керівні цінності вже не можуть зберігати традиційний статус чогось "природно встановленого", а потребують відповідального, критично вивіреного ставлення до себе і, отже, зростаючою мірою апелюють до етичної С. людей, що їх обирають.
    В. Малахов
    [br]

    Філософський енциклопедичний словник > свобода

  • 10 existentialism

    сущ.
    фил. экзистенциализм (философия человеческого бытия как непознаваемого и не имеющего словесного выражения явления; основные представители С. Кьеркегор, Ж. Сартр, А. Камю, М. Хайдеггер и др.; использует усложненный язык и враждебно настроена к позитивной философии; имеет религиозное и атеистическое направления)
    See:

    Англо-русский экономический словарь > existentialism

  • 11 Sartre, Jean-Paul

    перс.
    фил., пол. Сартр, Жан-Поль (1905-1980; французский писатель, философ и публицист, глава французского экзистенциализма; участник Движения Сопротивления; под влиянием Э. Гуссерля и М. Хайдеггера построил "феноменологическую онтологию", в основе которой — противопоставление объективности и субъективности, свободы и необходимости ("Бытие и ничто", 1943); пытался дополнить марксизм экзистенциальной антропологией ("Критика диалектического разума", 1960); основные темы художественных произведений: одиночество, поиск абсолютной свободы, абсурдность бытия; в конце 60-х выступил как идеологи леворадикального экстремизма)
    See:

    Англо-русский экономический словарь > Sartre, Jean-Paul

  • 12 Sartre

    Sartre, J.P. (1905-1980) n
    Жан Поль Сартр, французский социальный теоретик, чье творчество сочетало экзистенциализм с марксизмом. Соч.: "Бытие и ничто", "Критика диалектического разума"; "Очерк теории эмоций"; "Экзистенциализм это гуманизм"; "От Я к Другому"; "Дороги свободы".

    Англо-русский словарь по социологии > Sartre

  • 13 Jean-Paul Sartre

    Универсальный англо-русский словарь > Jean-Paul Sartre

  • 14 avoir du pot

    прост.

    - Pat, il a du pot, fit une petite voix derrière lui. Le douanier, il a plus pensé à son appareil. On dit: Pat a de la chance, corrigea Mme Taupin. (M. Lambesc, Cher voyou.) — - Пату подфартило, - раздался тоненький голосок за его спиной. - Таможенник забыл о его аппарате. - Надо сказать: Пату повезло, - поправила мадам Топен.

    Un romancier malchanceux, que Sartre connaissait un peu me rencontra au premier étage du Flore: "Vous avez eu du pot! me dit-il. Vous êtes tombée sur un bon sujet". (S. de Beauvoir, La force de l'âge.) — Один неудачливый романист, которого немного знал Сартр, однажды встретившись со мной на втором этаже кафе Флора, сказал: - Вам посчастливилось. Вы напали на хороший сюжет.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > avoir du pot

  • 15 faire procès à ...

    (faire (le, son) procès à... [или de...])
    2) обвинять, порицать, осуждать

    ... l'homme se corrompt par l'exercice de la raison et se purifie par l'ignorance. C'est faire procès aux sociétés... (H. de Balzac, La Peau de chagrin.) —... человек развращается, изощряя свой разум, и очищается невежеством. Это значит бросить обвинение обществу!..

    [...] il avait de nouveaux chagrins d'amour [...]. Il imaginait que Mme Lemaire, Sartre et moi faisions son procès; il épiait nos conversations: nous le surprîmes une fois derrière une porte, une fois sous la fenêtre... (S. de Beauvoir, La force de l'âge.) — У Марко Лемера были новые любовные неприятности. Он воображал, что г-жа Лемер, Сартр и я его осуждаем, и подслушивал наши разговоры: то он прятался за дверью, то стоял под окном.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > faire procès à ...

  • 16 fil d'Ariane

    нить Ариадны, путеводная нить (миф.)

    ... Vous saurez alors ce qu'est le monde, une réunion de dupes et de fripons. Ne soyez ni parmi les uns ni parmi les autres. Je vous donne mon nom comme un fil d'Ariadne pour entrer dans ce labyrinthe. Ne le compromettez pas, dit-elle en recourbant son cou et jetant un regard de reine à l'étudiant, rendez-le-moi blanc. (H. de Balzac, Le Père Goriot.) — -... Тогда-то вы узнаете, что свет состоит из обманщиков и простаков. Не присоединяйтесь ни к тем, ни к другим. Для входа в лабиринт даю вам свое имя вместо нити Ариадны. Не запятнайте его, - сказала она, вскинув голову и взглянув на Растиньяка, - верните его чистым.

    Il convenait à Sartre à ce moment de briser beaucoup de choses pour en retrouver d'autres: - J'avais tout lu; tout était à relire; je n'avais qu'un fil d'Ariane, mais suffisant: l'expérience inépuisable et difficile de la lutte des classes. (S. de Beauvoir, La force des choses.) — В то время Сартр переживал период отказа от многих идей и замены их новыми. "Я многое прочитал, но многое надо бы перечитывать заново. У меня была только одна надежная путеводная нить: неисчерпаемый и тернистый опыт классовой борьбы".

    Dictionnaire français-russe des idiomes > fil d'Ariane

  • 17 jeter du lest

    (jeter [или lâcher] du lest)
    2) идти на уступки, жертвовать чем-либо, чтобы спасти основное; подстраховываться, облегчить совесть

    Après plusieurs jours de bouderie Malérette comprit qu'elle devait lâcher du lest. (P. Guth, Jeanne la Mince.) — Покапризничав несколько дней, Малеретта поняла, что ей придется пойти на уступки.

    3) освободиться, избавиться от чего-либо

    Mais Sartre, moi à sa suite, nous avions lâché beaucoup de lest; nos anciennes valeurs étaient rongées par l'existence des masses. (S. de Beauvoir, La Force des choses.) — Но Сартр, а вслед за ним и я, мы освободились от многих предрассудков. Наши прежние идеалы были подорваны движением народных масс.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > jeter du lest

  • 18 peau de balle

    прост.

    - Aujourd'hui, sans argent, qu'est-ce que vous êtes? Zéro. Peau de balle. Autrefois il y avait la famille, le nom, la respectabilité. Même sans fortune, on pouvait encore être quelqu'un. (J.-L. Curtis, La parade.) — - Что в наше время представляет собой человек, если у него нет денег? Он нуль. Полное ничтожество. Прежде существовали семья, имя, респектабельность. Даже не имея состояния, можно было пользоваться уважением.

    Sartre avait adopté un énergique slogan: "Science, c'est peau de balle. Morale, c'est trou de balle". (S. de Beauvoir, La force de l'âge.) — Сартр весьма решительно выдвинул лозунг: "Наука - ничтожество, нравственность - задница".

    2) [или de nœud, de zébie] груб. фига, шиш, ни черта

    ... Mission terminée, mon lieutenant. Peau de balle à la Ferme-aux-Peupliers. Les Boches se sont repliés avec leur outil. (P. Gamarra, Le Maître d'école.) —... Задание выполнено, лейтенант. В Ферм-о-Пеплие ни черта нет, боши ушли вместе с пулеметами.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > peau de balle

  • 19 rire aux anges

    (rire [или sourire] aux anges)

    Je ne pouvais m'empêcher de rire aux anges; mes yeux devaient briller. (P. Hériat, Les Enfants gâtés.) — Я не смогла удержаться от радостной улыбки. Глаза у меня, должно быть, блестели.

    Sartre riait aux anges quand il se décida à remonter à quatre pattes l'escalier. (S. de Beauvoir, La force des choses.) — Сартр громко смеялся над собой, когда решился чуть ли не ползком подниматься вверх по лестнице.

    2) глупо, бессмысленно, беспричинно смеяться

    Krato souriait aux anges. Sa casquette toute de travers sur ses cheveux gris lui donnait un air facétieux. (P. Daix, les Embarras de Paris.) — Крато глупо ухмылялся. С фуражкой набекрень, из-под которой выбивались его седые волосы, он был удивительно смешон.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > rire aux anges

  • 20 Sartre

    n. Сартр, Жан Пол (француски романсиер, драмски писател и критичар, 19051980)

    English-Macedonian dictionary > Sartre

См. также в других словарях:

  • Сартр — Сартр, Жан Поль Жан Поль Сартр Jean Paul Sartre Дата рождения: 21 июня 1905(1905 06 21) …   Википедия

  • САРТР — (Sartre) Жан Поль (1905 1980) фр. философ, писатель, литературный критик, политический публицист. Пик мировой известности С. приходится на 1940 1950 е гг., когда он становится признанным лидером не только фр., но и всех европейских «прогрессивно… …   Философская энциклопедия

  • САРТР —         (Sartre) Жан Поль (1905 1980) франц. писатель, философ, критик, обществ, деятель. Окончил в 1929 Высшую нормальную школу в Париже, в 1933 34 изучал нем. философию, стажируясь при Франц. ин те в Берлине. Преподаватель философии. Первые… …   Энциклопедия культурологии

  • Сартр — (Sartre) Жан Поль (1905, Париж – 1980, там же), французский писатель и философ. После смерти отца воспитывался в семье деда, в среде академической интеллигенции (автобиографическая повесть «Слова», 1964). Окончив Эколь Нормаль (Париж, 1929), в… …   Литературная энциклопедия

  • САРТР — (Sartre) Жан Поль (1905 1980) французский философ, писатель, один из наиболее значительных представителей французской феноменологии, основатель атеистического экзистенциализма. Отталкиваясь от некоторых идей Декарта, Гегеля, Киркегора, Фрейда,… …   История Философии: Энциклопедия

  • САРТР — (Sartre) Жан Поль (1905 1980) французский философ, писатель, один из наиболее значительных представителей французской феноменологии, основатель атеистического экзистенциализма. Отталкиваясь от некоторых идей Декарта, Гегеля, Киркегора, Фрейда,… …   Новейший философский словарь

  • сартр — Sartre, Jean Paul (1905 1980), философ, писатель, публицист, глава фр. экзистенциализма . Олицетворение властителя дум европейской интеллигенции. Те, кто сегодня хотел определить эту задачу иначе, чем в форме минимального сопротивления всем… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Сартр Ж. П. — САРТР (Sartre) Жан Поль (1905–80), франц. писатель, философ и публицист, глава франц. экзистенциализма. Муж С. де Бовуар. Участник Движения Сопротивления. Под влиянием Э. Гуссерля и М. Хайдеггера построил феноменологич. онтологию , в основе… …   Биографический словарь

  • Сартр Ж.П. — Жан Поль Сартр Jean Paul Sartre Дата и место рождения: 21 июня, 1905 (Париж, Франция) Дата и место смерти …   Википедия

  • Сартр — (Sartre)         Жан Поль (р. 21.6.1905, Париж), французский писатель, философ и публицист. Сын морского офицера. Окончив в 1929 Высшую нормальную школу, преподавал философию в лицеях. Во время немецко фашистской оккупации Франции (1940 44)… …   Большая советская энциклопедия

  • Сартр Жан Поль — (Sartre) (1905 1980), писатель, философ и публицист, глава французского экзистенциализма. Участник Движения Сопротивления. Под влиянием Э. Гуссерля и М. Хайдеггера построил «феноменологическую онтологию», в основе которой  противопоставление… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»